Кокошники це народна російська головна прикраса, яка сьогодні захоплює своїм елегантним та величним виглядом. Кокошники передусім асоціюються із соковитими фарбами та багатим декором, що втілює красу та витонченість культури Російського народу.
Кокошник складається з кількох основних елементів, кожен із яких додає свій святковий акцент у цю унікальну композицію. Один з основних матеріалів, що використовуються для створення кокошників – це метал. Використовуючи витончені листи золота або срібла, майстри створюють елегантні візерунки та фігурки, які прикрашають голову жінок, роблячи їх справжніми прекрасними дамами.
Важливим компонентом кокошників є тканина. Сатин, шовк, оксамит та інші високоякісні тканини використовуються для створення розкішної основи кокошників. Вони надають головній прикрасі неповторного блиску і мякої текстури, яка створює відчуття комфорту і розкоші.
| Матеріал | Опис |
|---|---|
| Бісер | Дрібні скляні або пластикові кульки різних кольорів |
| Нитки | Використовуються для вишивання та кріплення бісеру на підкладці |
| Тканина | Основний матеріал для створення кокошника |
| Підкладка | Використовується для додання жорсткості та додаткового захисту кокошнику. |
| Прикраси | Стрічки, банти, квіти, піря та інші декоративні елементи |
Як робили кокошники?
Основу такого гребеня робили з щільного паперу або проклеєного полотна, обтягували його дорогою тканиною — оксамитом або штофом, — прикрашали позументом, аплікаціями з парчі, вишивали золотими або срібними нитками, бісером, намистом або перлами, а іноді й коштовним камінням.
Чим прикрашали кокошники?
Кокошники прикрашали мереживом, оксамитом і перлами. Згідно з іншою версією, кокошники стали популярні після монгольської навали і, можливо, були популярні у монголок. Вважається, що кокошник прийшов на зміну кікі та став пізнім типом головного убору.
Чим відрізняється кокошник від вінця?
Але головна відмінність у цих головних уборах: вінець дівочий дозаміжній, і волосся залишає відкритим! А кокошник це весільний головний убір, який вже закриває волосся. І саме його потім носить заміжня жінка у свята та урочистості.