Проте символом блокади стала хлібна картка з нормою хліба для утриманців (непрацюючих громадян), службовців та дітей до 12 років 125 грамів на день. Такий норматив був встановлено вже 20 листопада 1941 року, через півтора місяці після початку блокади.
Робітникам, наприклад, належало по 800 грамів хліба. Але вже на початок вересня щомісячні норми почали урізати. Усього понижень було пять. Останнє трапилося у грудні 1941 року, коли максимальна норма становила 200 грамів для робітників і 125 грамів для решти.
населення Ленінграда почало отримувати 350 г хліба по робочій картці 200 г по службовій, дитячій та утриманській, у військах стали видавати по польовому пайку 600 г хліба на день, по тиловому 400 г. З 10 лютого на передовій норма збільшилась до 800 г, в інших частинах до 600 г.