Синдром Аспергера це психічний розлад, що характеризується комунікативними труднощами. Пацієнту нелегко дається взаємодія із соціумом, а мислення відрізняється стереотипністю. Набір інтересів при цьому із віком не змінюється.
Дитина може здаватися дуже тихою, відчуженою і навіть нерозділеною. Він демонструє обмеженість прагнення взаємодії. Учаснику спілкування може бути дуже складно включити його до соціальних відносин (наприклад, вдома у дівчинки з синдромом Аспергера відзначали день її народження.
Люди із синдромом Аспергера відчувають складності у трьох областях: комунікації, взаємодії та соціальній уяві. Простіше кажучи, ми погано розуміємо соціальні знаки, розшифрування яких для інших є природним процесом: нам важко зчитувати тон голосу, вираз обличчя співрозмовника, сприймати натяки.
На відміну від інших випадків аутизму при синдром Аспергера немає суттєвої затримки у мовному та когнітивному розвитку. Інтелект частіше нормальний (загальний показник IQ не менше 70, при цьому вербальний інтелект розвинений краще, а невербальний гірше) або вище за норму.