А значить, пірати носили сережки, щоб показати своє багатство. І не лише сережки. За часів Золотого віку піратства корсари часто свердлили отвори в монетах і носили їх як намисто або браслети. Такі прикраси на запястя чи шию були більш збережені, ніж гаманець.
Традиційно морякам дозволялося носити сережку у вусі після першого перетину екватора або після того, як вони обігнули мис Горн. Багато хто з них вірив, що сережки це талісман, який оберігає від морської хвороби або не дозволяє її власнику потонути.
Життя лихих розбійників проходило за принципом то густо, то порожньо, і, за деякими версіями, золотий зуб був своєрідною гарантією платоспроможності пірата. Тому що в разі потреби гордо витягувався з рота і міг бути сплатою боргу. А посмертно нібито так і зовсім був платежем за гідний похорон.
Очі швидко пристосовуються від нічного світла до денного, але потрібно більше часу, щоб звикнути до темряви. Важко битися, коли не бачиш нападників. Щоб цього не допустити, пірати, перебуваючи на палубі, одягали повязку на очі. Коли вони йшли під палубу, просто знімали її.