Олександр I Павлович (12 (23) грудня 1777, Санкт-Петербург 19 листопада (1 грудня) 1825, Таганрог) Імператор і Самодержець Всеросійський (з 12 (24) березня 1801), великий князь Фінляндський (з 1809), цар Польський ( з 1815), який провів у Росії помірно-ліберальні реформи.
Олександр I Павлович (1777 1825) Імператор і самодержець Всеросійський (з 1801 року), протектор Мальтійського ордену (з 1801 року), великий князь Фінляндський (з 1809 року), цар Польський (з 1815 року), старший син імператора Павла І та Марії Федорівни.
До кінця свого царювання Олександр I, відчуваючи тиск із боку дворян і побоюючись народних виступів, відмовився від усіх ліберальних ідей та серйозних реформ. У 1812 р. Росія зазнала навали армії Наполеона, поразка якого завершилася вступом російських військ у Париж.
Микола Павлович 13 (25) грудня на вечірньому надзвичайному засіданні Державної Ради Микола Павлович оголосив про свій вступ (з 19 листопада (1 грудня) 1825 р. дня смерті Олександра I) на престол.