Будьонівка – це символ Російської армії, історія якої налічує понад сторіччя. Ця головний убір, що називається також пілоткою, стала невідємною частиною військового обмундирування і отримала свою назву на честь одного з російських військових діячів – Семена Михайловича Будьонного.
Історія появи будьонівки тісно повязана з подіями Громадянської війни, в якій вона прийшла на заміну застарілому квадратному кашкеті. Але перші згадки про схожий тип головного убору зустрічаються ще в XIX столітті, коли російські солдати з 4-го полку були помічені в хустці із завязками на потилиці.
На початковому етапі розвитку будьонівка мала просту форму і не мала вишивки. Однак, згодом, вона стала еволюціонувати, змінюючи форму та приймаючи різні модифікації. Під час Великої Вітчизняної війни будьонівка забезпечувалася певними відзнаками, включаючи кокарду і зірку, щоб відрізняти її від шапок інших країн.
| Рік | Подія |
|---|---|
| 1918 | Поява будьонівки під час Громадянської війни |
| 1924 | Включення будьонівки до офіційної форми Робочо-Селянської Червоної Армії |
| 1935 | Затвердження будьонівки як польова форма головного убору радянських військовослужбовців |
| 1940 | Будьонівка стає стандартним головним убором Червоної Армії |
| 1955 | Офіційне введення будьонівки як похідний головний убір Червоної Армії |
Чому називається будьонівка?
Через що головний убір отримав первісне прізвисько: фрунзівка. У 1920 р. шолом, поступивши на обмундирування Першої Кінної армії, став називатися буденівкою на прізвище командувача армії Семена Михайловича Будьонного.
Коли скасували Будьонівки?
Будьонівка часто сповзала на очі і носити її було незручно. На початку 1940-х рр., шоломи поступово замінюються шапками-вушанками і в 1943 р. буденівка зникає з переліку військового обмундирування Червоної Армії.
Коли перестали носити Будьонівки?
Участь у радянсько-фінській зимовій війні винесла будьонівці вирок. Наказом Наркому оборони СРСР № 187 від 5 липня 1940 року її було скасовано.